Львів 2011, частина 2

01. Один з трьох павільйонів з телескопом у дальній частині території


02. Але одразу біля входу нас чекає метеорологічна площадка


03. Працівник метеостанції проводить для нас змістовну та цікаву екскурсію


04.


05.


06.


07.


08.


09.


10.


11.


12.


13.


14. Після огляду усього обладнання метеоплощадки нас ведуть до станції лазерної локації «Львів-1831»


15.


16.


17.


18. Подекуди бачимо зовсім нову та сучасну апаратуру, як приміром ось ця електронна погодна станція

---

Після обсерваторії нас тими ж автобусами везуть назад, на Івана Пулюя, відпочивати та готуватись до вечері. Але ж ще немає навіть шостої години вечора! То ми з хлопцями просимо в центрі Львова зупинити автобус і тікаємо від нашої групи, аби ще трошки прогулятись містом, адже завтра вже вирушаємо додому. А згодом вирішуємо, що не поїдемо на вечерю, а гулятимемо містом до самого пізнього часу, а підхарчуємось в якому-небудь ресторанчику чи піцерії, яких у центрі безліч.

19. Вулиця Галицька, напевно, моя найулюбленіша в усьому Львові!


20. Крамниця «Colin's» на розі Галицької та Катедральної вулиць


21. Вулиця Галицька закрита для транспорту, посеред неї, прямо на бруківці, стоятьлавки для відпочинку, чим ми з Сашком і користуємось


22. Пан Ігор, колишній викладач; його знають майже усі львів'яни


23. До ЄВРО-2012 ще більше року, а сувенірні крамниці вже заповнені товарами з символікою міста Львова та самого чемпіонату


24.


25. Потроху темнішає, і вулиці стають зовсім іншими, по-особливому красивими та загадковими


26. Блукаючи вулицями, ми шукаємо де повечеряти, аж раптом в якомусь темному кутку натрапляємо на піцерію «Белла Чао»; назва закладу та напис «Піца на дровах» приваблюють, тому заходимо сюди


27. Назв замовлених нами страв я вже й не згадаю, але я куштував ось це – таку собі солодку піцу...


28. ...і ось це – різновид пельменів чи равіолі. враження від атмосфери у «Белла Чао» досить позитивне, заклад затишний, їжа смачна, офіціанти привітні та ввічливі, але ціни не з дешевих


29. Повечерявши, гуляємо далі. На тій же вірменській вулиці проходимо повз ресторан-музей «Гасова лямпа»


30. На розі Вірменської та Друкарської вулиць розташувалось кафе-галерея «Рудий кіт», мабуть, достойний заклад, треба буде обов'язково відвідати якось іншим разом


31. Знову виходимо на проспект Свободи та робимо декілька нічних знімків


32.


33.


34.


35.


36. Гуляти, звичайно, можна було б і до глибокої ночі, але гуртожиток аж на окраїні Львова, пішки дуже далеко, отже треба встигнути виїхати останньою маршруткою; йдемо на нічну Галицьку площу


37.

---

38. Вранці 31 березня, після сніданку, нас чекає актова зала училища, де підбиватимуть підсумки олімпіади та нагороджуватимуть як учасників, так і переможців


39. Слово має ректор Львівського національного університету імені Івана Франка Іван Олександрович Вакарчук


40. Після нагороження та закриття мої хлопці – кращі знавці астрономії Полтавської області – фотографуються у фойє із своїми здобутками


41. Блискавично пакуємо наші речі та їдемо на залізничний вокзал


42. Дістаємось дуже швидко, то маємо ще час повештатись навкруги та пофографувати цікавинки


43.


44.


45. Те, чого мені дуже не вистачало у Львові


46. Останні хвилини на львівській землі


47.


48. Оригинальна телефонна будка прямо на пероні


49. І ось ми у потязі, який мчить нас додому, до Полтави


Коли мене питають, яке місто я люблю більше за все і в яке місто я хотів би поїхати, язвичайно відповідаю, що це Львів. Це місто з особливою атмосферою та особливими людьми. Інколи мені навіть здається, що я хотів би жити у ньому. Тому бажання поїхати до Львова у мене є постійним, а особливо хочеться відвідати це місто влітку, адже усі три мої попередні поїздки припадали саме та зимову, холодну пору року. Тож, сподіваюсь, що ця моя мрія здійсниться саме найближчим часом =) Сподіваюся, що ця моя віртуальна фотомандрівка-розповідь була цікавою для вас.

Львів 2013, частина 1 (незабаром!)