Останнім часом у великих містах серед молоді поширилось таке захоплення як руферство – прагнення залізти на дах багатоповерхівки, подивитись як виглядатиме звідти місто, зробити гарні фотознімки... Але досить часто на дах потрапляють люди, які не мають нічого спільного з руферами. Самі руфери назвали їх бидло-руферами. Один подібний випадок трапився у суботу, 11 серпня, у 10-поверхівці на Леваді.
П'ятеро молодих людей (очевидно навіть мешканці цього ж будинку), вирішили здертись на дах, оскільки вихід туди постійно вільний, провести там вечір і навіть приготувати шашлик, скуштувавши його під нічним небом під міцні напої. Романтично? Можливо. Вони прямо на даху розташували мангали, розвели вогнище і сіли поруч, випиваючи й розмовляючи про щось.
Один з мешканців сусідньої 14-поверхівки побачив це і вирішив негайно зателефонувати... але куди? Міського телефону немає, отже треба з мобільного. Перше, що спало на думку – 101. Жіночка на тому кінці дроту, оператор служби спасіння, уважно вислухала, записала адресу 10-поверхівки, номер телефону та прізвище, і пообіцяла негайно повідомити пожежну частину на Леваді (до якої, до речі, всього 500 метрів). Це було о 8-й годині вечора.
У двадцять хвилин на дев'яту перетелефонували з мобільного, очевидно з пожежної частини, перепитали що і де і як, і сказали, що зараз направлять туди свого представника.
За чверть на дев'яту зателефонували з іншого мобільного, знову перепитали всі деталі і уточнили, чи немає небезпеки? Оскільки вогнище палало лише у мангалі, то відповідь була заперечною.
І в п'ятнадцять хвилин на десяту знову дзвінок з того ж номера, що був перед цим, Чоловік спитав, чи є ще люди на даху. Йому відповіли, що видно лише вогнище, оскільки у темряві на даху людей вже не видно. Він сказав, що наче був там і нікого не знайшов, і знов перепитав, чи є там небезпека. Вогнище вже затихло, молодики мабуть готувались класти м'ясо на мангал, тому йому знову відповіли, що небезпеки пожежі поки що немає. «А, ну зрозуміло, дякую вам» – відповіла слухавка. Стало зрозуміло, що пожежникам це вже нецікаво.
Ось так працює наша служба порятунку. Пильний мешканець подумав, що напевно було краще телефонувати у міліцію. Схибив він лише тому, що йому ніколи не доводилось викликати екстренні служби з мобільного. Думаю, що більшість людей в подібній ситуації не знали би, який набрати номер у тій чи інший екстренній ситуації. Але ж у деяких випадках секунди зволікання можуть стати фатальними.
Вже вдома, за допомогою Інтернету, я відшукав наступну інформацію.
Дзвінок на номер 112 – єдиний номер екстреної допомоги. Дзвінки безкоштовні, але доведеться витрачати час на прослуховування інформації автовідповідача. Крім того, на цей номер можна зателефонувати навіть за відсутності сім-картки у телефоні.
Також для виклику пожежної охорони слід набирати 101, до міліції – 102, до швидкої допомоги – 103, в аварійну службу газу – 104. Дзвінки за цими номерами безкоштовні.
Крім того, є неперевірена інформація, що в цьому ж напрямку працює номер 911, а також можливий набір міського номеру служби через код міста.
Нажаль, цю інформацію можна знайти лише в буклеті, який іде в комплекті з сім-картою. На жодному офіційному сайті великих українських операторів цього не знайти. У зв'язку із цим, операторам варто було б всі екстрені номери вносити на свої сім-карти, там, де вони зараз розміщують номери усіляких служб розваг, а також постійно проводити різні акції з нагадуванням абонентам про можливості набору коротких номерів екстренних служб.
