Ось і прийшов нарешті час сказати декільки слів про альбом, який був випущений у світ рівно тиждень тому, і який весь цей тиждень лунає в моєму помешканні.
Треклист:
01. Терті джинси
02. Ностальгія
03. Не будь такою серйозною (feat. Колік)
04. Снишся мені (feat. Ріта)
05. Я не звучу
06. За тебе
07. Море всередині
08. Попа твоя
09. +-2012
10. 5 хвилин
Є такий гарний український музичний фестиваль «Мазепа-Фест». Чи був. Принаймні, за 10 років свого існування в 2012-му він вперше не проводився, нажаль... Але час покаже. Так от, я майже всі роки відвідував цей фестиваль і тішуся з того, шо побачив і почув на ньому багато легендарних виконавців та познайомився з творчістю молодих, але дуже сильних і перспективних українських гуртів.
8-й сезон фестивалю запам'ятався мені особисто такими обличчями як Моторролла, Оторвальд та Фіолет. І якщо перші два імені же на той час були дуже добре відомі українським меломанам, то юний луцький «Фіолет» майже дебютував того літа на великій українській сцені. Повернувшись додому після другого дня фестивалю, я поліз «ВКонтакт», щоб відшукати пісню, яка міцно засіла у мене в голові. Саме з неї почалася моя фіолетова прив'язаність – «СМС-ки до Бога». Раджу послухати. Але це все був пролог =)
Сергій 'Колос' Мартинюк – голос і душа «Фіолету». 28 грудня 2012 року відсвяткував свій 25-річний ювілей і зробив собі та всім прихильникам незвичайний та особливий подарунок – сольний альбом, робота над яким тривала три місяці, що пройшли після виходу в світ останнього, другого альбому «Фіолету». До речі, гарний спосіб відпочити від основної творчої діяльності =)
Альбом зачепив за живе. Причому зачепив дуже сильно й одразу. Зі мною часто трапляється таке, що якась нова музична робота цілком і повністю крутиться на домашньому та робочому комп'ютері, але майже завжди це чужомовні пісні. Альбом україномовного виконавця – ну це ледь не вперше? 10 пісень Колоса являють собою правдиву та цілісну картину світу молодої людини, саме тому, мабуть, вони будуть зрозумілі та прийдуться до душі саме молоді 15-25 років. Хотілося б сказати, що десь таке вже було: схожі інтонації, схожі тексти, схожа гармонія... Але ні, нічого подібного мої вуха ще не чули.
Говорити щось про кожну пісню мабуть не варто, бо не вистачить ніяких слів. Кожну з них треба просто прослухати і відчути. І дуже кортить взяти в руки гітару, підібрати та переспівати ці пісні, але ж розумієш, що достойно переспівати шедеври просто неможливо! Залишається просто слухати і насолоджуватись. За що Колосу низько вклоняюся і бажаю продовжувати творчу діяльність в цьому ж напрямку.
ПС: Навіть мама відмітила яка гарна та спокійна музика останні дні лунає в моїй кімнаті. Залишилась тепер коллєга по роботі, яка нещодавно стверджувала, що я слухаю агресивну музику і тому такий неврівноважений (тоді це були Evanescence та Guano Apes) ХД
Ось такими є мої враження від тижня з Колосом =) Можливо з часом допишу щось ще.
