Попередні статті – Львів 2013, частина 1, Львів 2013, частина 2, Львів 2013, частина 3, Львів 2013, частина 4, Львів 2013, частина 5.
Крім того, на стіні моєї сторінки «ВКонтакте» з 25 по 29 березня багато фоток з цієї поїздки, зроблені мобільно на планшет; те ж саме в моєму Інстаграмі, долучайтесь.

01. Ще раз милуємось зовні неймовірною красою цієї будівлі; не можу зайвий раз не прорекламувати фоторепортаж гуру, фотки 16 та 26-34


02. На вершині фронтону – статуя Слави з позолоченою пальмовою гілкою, піднятою над головою; нижче – скульптурна композиція Антонія Попеля «Радощі та страждання життя»


Далі нас чекала несподіванка. На честь професійного свята у театрі був оголошений вихідний, тому туристів з екскурсіями всередину не пускали. Просто дивом наш гід Надія домовилась з адміністрацією, аби нам дали можливість самостійно пройтись та оглянути приміщення зсередини.

03. Прямо біля входу – барельєф Івана Павла II з його ж словами


04. Мозаїчна підлога першого поверху


05. Позолочений герб міста Львова


06. Світильники на сходах


07. Внутрішнє оздоблення просто вражає! На нього було витрачено декілька кілограмів чистого золота!


08.


09. Вид з другого поверху


10. Один з найгарнішіх внутрішніх інтер'єрів – дзеркальний зал


11. Погруддя Соломії Крушельницької, ім'я якої віднедавна носить театр


12. Стеля дзеркального залу


13.


14. Від початку театр проектували таким чином, щоб він максимального освітлювався природным світлом, але його ближче до вечора все одно було недостатньо, а електричне освілення не вмикали із зрозумілих причин, тому фото вийшли не дуже гарні, та й звичайно, таку красу треба бачити своїми очима, бо жодне фото її не зможе передати


15.


16. Вид на площу перед театром та проспект Свободи


17. Перевірив чи я раптом не вампір =)


18. І звичайно прямуємо до глядацької зали


19. Вид з висоти на холл першого поверху (ще одна невдала панорама, можливо пізніше перероблю)


20. Глядацька зала (кажуть, вмішує до тисячі глядачів та має неперевершену акустику, чим може посперечатись з одеською та віденською операми)


21. Скульптурна композиція над сценою


22. Містить аж чотири поверхи; тут, аби не електричне освітлення, то ми б зовсім нічого не побачили


23.


24. Велика люстра з дорогоцінних металів, навколо якої зображення муз


25. Ну а наступних чотирьох людей, сподіваюсь, представляти не потрібно


26.


27.


28.


На виході ми щиро подякували адміністрації за можливість відвідати театр й за хвилину знову зайшли у нього, але з таємного бічного входу, з боку вулиці Лесі Українки...

---

29. Одразу ж за дверима сходи вели вниз


30. Табличка над входом повідомляла що нас чекає далі та на яку глибину від рівня землі ми зануримось


31. Стіни біля входу прикрашають велика кількість малюнків, напевно що відвідувачів з різних країн світу


32.


Власне, про саму річечку Полтву не буду переповідати, якщо зацікавить – почтайте тут, або тут, або ще тут, або ще десь на інших сайтах.

33. Водичка дзюрчить прямо під ногами, я ми прямуємо дерев'яними містками далі й далі


34.


35. На черговому повороті, на стіні, встановлений величезний монітор, який транслює наживо картинку з веб-камери, що розташована десь далі, у підземеллі, на березі Полтви


36. Нарешті ми потрапляємо у кафе, яке має досить пристойний інтер'єр


37. Узяв смачнющої запашної кави з печенькою із миндальним горішком


38. Над входом до прибиральні табличка з веселим закликом


39. Над входом до чоловічої – аналогічно


До речі, рекомендую фотки 26-29 у фоторепортажі з підземель Полтви Вадима Махорова.

На цьому скінчився черговий день у Львові. Оскільки прийшлося дуже багато ходити, під вечір усі добре заморились, тому відпочивали у хостелі та набирались сил на завтра. Залишилось зовсім трошки. В останній частині нас чекають ще дві високі точки з гарними видами, велетенський торгівельно-розважальний центр і прощальна прогулянка вулицями міста.

Закінчення буде... Львів 2013, частина 7